пʼятниця, 26 січня 2018 р.

Імміграція в США. Співбесіда в посольстві. Отримання ГрінКард

Сьогодні розповім про заключний крок до отримання ГрінКард перед вильотом в США. Це - співбесіда в посольстві. Від цієї зустрічі з консулом залежить чи отримаєте ви імміграційну візу чи ні.

Отже, після виграшу в імміграційній лотереї DVLottery, заповнення анкети DS-260, проходженні медичного огляду, залишився останній крок - співбесіда з консулом.


Я найбільше переживав не за цю співбесіду, а за проходження медогляду. Адже на форумі читав не мало історій про те, що багатьох відправляють на дообстеження і здачу мокрот через те, що терапевту не сподобався рентгенівський знімок легень. А це - неприємна процедура, яка затягує ваше перебування в Києві на кілька днів, адже три дні поспіль довелось б приходити і здавати ці аналізи, а потім два місяці чекати результати, що, автоматично, на це й ж термін, скорочує дію імміграційної візи в США. Але мені пощастило. У терапевта зауважень не було і тому на співбесіду з консулом я йшов з хорошим настроєм і майже не переживав. Думав що буде то буде.

Перед поїздкою на Гугл картах детально вивчив де знаходиться посольство США в Києві, та як туди найкраще добратися. Знову їхав нічним рейсом і близько шостої ранку був уже в столиці. Співбесіда назначена на 9 ранку. Знову часу багато. Вирішив прогулятися. Біля посольства США був близько 7 ранку. На вулиці пусто, тільки двоє охоронців прогулювались зі сторони в сторону. Після 7.30 почали підходити люди та через дорогу відкрились імпровізовані камери схову, це фургони, в яких стояли дерев'яні комірки, де за 40 грн. можна було залишити особисті речі. В посольство можна проносити тільки документи та гаманець - все інше - мобільний, годинник, ключі - або не беріть з собою, або залишайте в цих камерах схову. Також біля цих "камер схову" був і біотуалет, з платним входом в розмірі 10!!! десяти гривень. Не спішіть ним користуватись, адже в приміщенні самого консульства туалет безкоштовний, зекономите 10 гривень.

Близько восьмої ранку з консульства вийшло троє працівників, попросили всіх відійти на кілька метрів та почали виставляти металічні стовпчики і натягувати між ними стрічку. Потім почали викликати по черзі, відповідно хто на яку годину був записаний. 8.00, 8.15, 8.30 і так далі. Підійшла і моя черга. Тих, хто був записаний на  дев'яту ранку, впустили раніше на півгодини. При вході перевіряють паспорт, та звіряють прізвище зі списком. Далі приміщення охорони. Потрібно викласти все з кишень, зняти ремінь, пройти через металодетектор - стандартна процедура. Все дуже швидко. Потім клеять на паспорт штрихкод для доставки після того як буде вклеєна віза, та дають номерок черги. Присівши на стілець, я огледівся навкруги. То був великий зал, по одну сторону якого віконичка, схожі на ті, що на вокзалі, по іншу - кілька рядів стільців для очікування своєї черги.

Через 15 хвилин очікування над одним із вікон засвітився мій номер, також його продублювали по гучному зв'язку.  Я підійшов, привітався. Чоловік за склом задав кілька питань - чи був я раніше в США, чи був раніше в Канаді, запитав, чи маю всі необхідні документи з собою та зняв відбитки пальців. Далі сказав сплатити консульський збір в розмірі 330 дол., та повернутись після оплати. Платити потрібно було в сусідньому віконечку. Приймали оплату або в долларах або в гривні по курсу. Вигідніше було платити в доларах, бо курс для гривні був трохи завищений. Через кілька хвилин я повернувся. Чоловік за склом взяв квитанцію про оплату та почав називати документи за списком - я віддавав їх йому. Він щось почав друкувати на комп'ютері, дивлячись то на мене то на мої документи... Від цього погляду я почувався ніяково... Хотілось запитати, може щось не так з документами. Але він мовчав і я відповідно також мовчав. Через деякий час чоловік дав мені текст присяги, яка була написана трьома мовами - англійською, українською та російською мовами, та сказав чекати розмову з консулом.

Чекати довелось не довго. Можливо 20 хвилин. Доки чекав кілька разів перечитав присягу англійською. Ось, нарешті, над одним з віконечок, трохи далі в залі, засвітився мій номер. Я підійшов. Молода жінка по ту сторону скла привітно посміхнулась та привіталась українською. Далі попросила підняти праву руку та прочитати присягу. Я читав англійською, добре що доки чекав то був час підготуватись. Після чого консул перейшла також на англійську мову та попросила прикласти праву руку для зняття відбитків пальців. Далі кількахвилинна пауза. Жінка щось друкувала на комп'ютері. Я вже внутрішньо підготувався до довгої розмови та різних запитань... -До кого і куди збираєтесь їхати? - було перше питання. -До друзів, в Альбукерке - відповів я. Консул посміхнулася і почала віддавати мені мої документи, просуваючи під склом. Я розгубився, ну думаю все, мабуть зараз відмовить у візі... -Паспорт зможете забрати протягом п'яти днів - продовжила вона. -Вітаю, ваша віза схвалена!

Щоб не пропустити нову інформацію підписуйтесь на оновлення блогу через RSS або електронну пошту

середа, 24 січня 2018 р.

Медогляд на грінкарту. Київ. Травень 2017 р.

Шукаєте де зупинитись під час подорожі? Спробуйте знайти житло на Airbnb

Продовжую розповідь про те, які кроки потрібно пройти на шляху до отримання грінкарти, тобто права на постійне проживання в США.

Всі кроки описані в дописі Ви виграли грінкарту, що робити далі.


Після заповнення форми DS-260 до отримання запрошення на інтерв'ю в посольство США в Києві пройшло близько трьох місяців. Запрошення прийшло на електронну пошту разом з інструкціями та списком необхідних документів. Також оновилась виграшна сторінка на офіційному сайті, на якій, замість інформації про виграш, була вказана інформація про призначення інтерв'ю в посольстві США. Перед інтерв'ю потрібно було пройти медичний огляд та зареєструватися на доставку паспорта з візою.

Хочу зазначити що інформація була актуальна на 2017 рік. Зараз медогляд проходять за іншою адресою, хоча сама процедура не змінилась.

На медогляд я записався за тиждень до інтерв'ю. Хоча дехто це робить і за місяць і за кілька днів. Тут треба брати до уваги те, що термін дії візи рахується від дати проходження медогляду а не від дати співбесіди в посольстві США. 

Їхав до Києва нічним автобусом та о 6 ранку вже був на автовокзалі. В МОМ записався на 8.40. Часу було ще вдосталь. Вирішив прогулятися. Якщо йти пішки, то вся дорога займе близько 50 хв. Можна було і на метро їхати Деміївська -Площа Льва Толстого - а там 5 хв. пішки до МОМ. Десь о сьомі я дійшов до місця призначення та пішов гуляти парком, адже до восьмої залишалось ще близько години. О восьмій ранку пройшов крізь жовту арку на Антоновича (Горького) 16 В і підійшов до будівлі МОМ. Подзвонив в дзвінок. Вийшов охоронець, перевірив за списком і пустив всередину. Людей було не дуже багато. Близько 10 чол. Викликали всіх по черзі, видавали великий коричневий конверт, на якому від руки були написані кабінети, які потрібно було пройти. Приблизно о 8.50 я отримав свій конверт і пішов оплачувати за медогляд. На травень 2017 року це було 5800 грн. 

Далі сам медогляд.

Перший поверх.
Кров з вени. Дуже швидко і безболісно. Місце уколу заклеюють пластирем. Щоб не залишився синець потрібно тримати руку зігнутою близько 10-15 хвилин.

Рентген. Цей кабінет також не зайняв багато часу. Кілька хвилин і вільний. Але краще було б спочатку проходити рентген, а потім йти здавати кров. Чому так? Просто не дуже зручно із зігнутою рукою після забору крові роздягатися до поясу в рентген-кабінеті.

Другий поверх.
Аналіз сечі. Все швидко і просто. Дали пластиковий стаканчик з кришкою. Зайшов в туалет, зробив свою справу, закрутив кришку і залишив в спеціально відведеному місці.

Кабінет медсестри - перевіряють зір, міряють зріст, вагу, переписують щеплення з вашої довідки. Все дуже швидко. Особливо ніхто нічого не перевіряє. Прикрив одне око рукою, назвав перших дві букви на таблиці, прикрив інше... Зріст і вагу також міряють дуже приблизно - одягненим і взутим. Я думаю що точні результати тут нікого не цікавлять.

Терапевт. Тут всі затримувались найдовше. Ну і від терапевта залежить результат всього огляду. Найгірше, чого всі боялись - це дообслідування зі здачею мокрот. На нього відправляють дуже часто, якщо терапевту щось не сподобається на рентген-знімку.  Але мені пощастило. До рентгену зауважень не було. Лікар - жінка літнього віку. Задавала питання про хронічні хвороби, операції, чи лежав я коли-небуть в лікарні і з якої причини і т.п. Потім швидкий огляд - лімфовузли, щитовидка, ноги, руки. Послухала серце, легені. Ліг на кушетку - помацала живіт. Виміряла тиск. Далі виписала направлення на два щеплення - Бустрікс (дифтерія, правець, коклюш) і Приорікс (кір, паротит, краснуха). На щеплення потрібно було йти в приватну клініку Health &Happy (приблизно 10 хв. пішки від МОМ). 

Весь огляд в МОМ зайняв близько двох годин. Найдовше - то довелось чекати під кабінетом терапевта. Близько 11 я вийшов з МОМ та пішов отримувати щеплення. Там також все дуже швидко. Ніяких черг, два укола в два плеча і вільний. Сплатив на касі 879 грн. і пішов поселятися в хостел. Результати медогляду видавали на наступний день, так що довелося ночувати в Києві. На другий день, близько 11 дня, результати вже були готові. Забравши конверт, я задоволений пішов на автовокзал. На цьому ще один крок до отримання грінкарти був завершений.

Щоб не пропустити нову інформацію підписуйтесь на оновлення блогу через RSS або електронну пошту

вівторок, 23 січня 2018 р.

Робота в Польщі. Збір полуниці. Відгук

Шукаєте де зупинитись під час подорожі? Спробуйте знайти житло на Airbnb

Пишу цей відгук трохи за пізно. Вже скоро розпочнеться новий сезон роботи в Польщі на зборі полуниці. Але, все таки, розповім про свої враження від такої роботи в минулому році.


Для початку розповім про витрати на поїздку. Думаю що багатьом буде цікаво скільки потрібно коштів щоб поїхати на збір полуниці до Польщі. Тут є два варіанти: або зекономити і все робити самостійно, або довірити всю роботу посереднику. Я вирішив робити все сам, адже нічого складного в цьому немає. 

Почнемо з того, як знайти роботодавця. Безкоштовний варіант - шукати в інтернеті сайти та контакти польских фермерів та писати їм листи з проханням взяти на роботу - затратний по часу та малоефективний варіант - але можна спробувати. Другий варіант - знайти знайомих, друзів, односельчан, які вже їздили на таку роботу, та попросити їх взяти вас з собою. Третій варіант - шукати в інтернеті посередників і їм довірити свою поїздку. Мені пощастило мати знайомих, які вже не один рік їздять до Польщі на збір полуниці. Отже цей крок для мене виявився безкоштовним. 

Далі потрібно було відкрити робочу візу до Польщі. Робив також все самостійно і безкоштовно. Витрати тільки на дорогу до консульства та на оформлення медичного страхування. Залишилось тільки купити квиток на автобус.

Отже, про витрати:
Запрошення від роботодавця - 0 грн.
Медичне страхування - 300 грн.
Поїздка в консульство - 300 грн.
Квиток до Польщі - 650 грн.
РАЗОМ - 1250 грн.

Що брати з собою на збір полуниці в Польщі. Обов'язково взяти з собою калоші або гумові чоботи та непромокаючу куртку - адже доведеться працювати і під дощем. Наколінники щоб не працювати навпочіпки. Робочу одежу, косинку і бейсболку на голову та футболку з довгим рукавом або рубашку - щоб не обгоріти на сонці. Обов'язково взяти теплі речі, бо ночі в Польщі бувають доволі прохолодними. Аптечку. Ну і кошти на перший час на харчування. Продукти з собою везти не потрібно, бо через кордон все рівно не пропустять. Та і нема сенсу, адже все потрібне можна купити в супермаркеті вже в Польщі.

Перед тим, як їхати, я прочитав відгуки про збір полуниці в Польщі. Майже всі говорили що це дуже важка робота, майже рабська. Що потрібно з ранку до ночі працювати на полі і тому мало хто витримує там. Я все ж таки вирішив все перевірити на власному досвіді...

Польша зустріла пасмурною погодою. Дув холодний вітер та накрапав дощ. Приїхали ми на ферму рано вранці. Розклавши свої речі, швидко поснідавши бутербродами з кавою та переодівшись в робочу одежу, вирушили на поле. Майже весь день ми працювали в полі, а зверху накрапав міленький дощ. Але наступного дня розпогодилось, потепліло і почалось справжнє літо з +30 вдень та чистим безхмарним небом. І почались робочі будні. О четвертій ранку підйом, сніданок і на поле. І працюємо до самого вечора. 

Що можу сказати - хто дуже хоче спробувати збирати ягоди в Польщі - пробуйте! Нічого страшного і дуже тяжкого в цій роботі нема. Зрозуміло, що якщо ви працювали в офісі, а тепер захотіли збирати полуницю в Польщі, то для вас то буде жахлива робота. А для сільських жителів, для яких робота на власних городах то звичайна справа - робота по збору полуниці в Польщі не буде чимось занадто важким. Але це так, мабуть робота на один раз - заради цікавості, нових вражень. Хоча знаю багатьох, хто їздить туди кожен рік. Три місяці зароблять - 9 місяців тратять - і знову спочатку. Хоча який сенс?

Все таки раджу їхати на таку роботу із знайомим, які вже побували на тій фермі, куди ви збираєтесь. Інакше може виявитись що і умови проживання не такі, які вам обіцяли, і платять меньше. Тут потрібно бути обережним щоб не розчаруватись.

Скільки можна заробити на зборі полуниці в Польщі? Тут може бути по різному. Залежить від ферми, на яку їдете, та від того, в якій частині Польщі вона знаходиться. В східній Польщі за збір полуниці платять меньше, ніж в західній Польщі. Навіть на двох сусідніх фермах оплата праці може відрізнятись. Зазвичай за 1 кг. зібраної полуниці платять 1,2 - 1,5 злотих. Якщо ви раніше ніколи не збирали полуниці і не працювали на полі і це ваша перша поїздка - то за 1 робочий день цілком реально зібрати 40-50 кг. полуниці. Головне не лінуватися. Якщо відняти витрати на їжу, то за місяць роботи на зборі полуниці в Польщі можна розраховувати приблизно на 1300-1500 злотих. Да, це не багато, але все в цій роботі залежить від швидкості, з якою зможете працювати. Хто не перший раз їде - то збирає і по 100 кг полуниці в день і більше. 

Мені не дуже пощастило. Через заморозки в травні урожай полуниці виявився набагато менше очікуваного і тому полуниця швидко скінчилась. Тому вже через кілька тижнів довелось їхати додому і заробити майже нічого не вдалося. Отже такий варіант також потрібно враховувати. Але я радий що спробував себе в ролі збирача полуниці.

Щоб не пропустити нову інформацію підписуйтесь на оновлення блогу через RSS або електронну пошту